На Вінниччині офіцер-гвардієць поза службою майструє моделі вантажівок (ФОТО)

Підполковник  Андрій Мартинюк є командиром 2-го батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України, що в Калинівці на Вінниччині. Офіцер відомий серед військової братії тим, що зумів пов’язати важкі службові будні з незвичним хобі. Чоловік займається моделюванням вантажних автомобілів, повідомляє пресслужба Військової частини 3028 Національної гвардії України.

Андрію, розкажіть, будь ласка, що спонукало Вас стати офіцером?

– Напевно, через батька, який був міліціонером, та дядька військового, адже з дитинства вони були для мене прикладом справжнього чоловіка. Хоча я і сам розумів, що бути військовим – це не тільки дисципліна, а й престиж, впевненість та стабільність – чого не скажеш про цивільне життя. І вже понад 15 років служби, я намагаюсь навчити кожного свого підлеглого, що бути військовослужбовцем, а тим більш офіцером – це відповідальна та серйозна справа. Ти являєшся захисником держави, її обличчям та надією, і мабуть, ще через це, я захотів бути тим, ким зараз є!

Чи важко бути командиром батальйону?

– Чесно, мені подобається бути офіцером Нацгвардії, і шлях командира я обрав сам. Головний мій обов’язок – бути справедливим і сильним керівником. Як кажуть: «Справжній командир, той, який показує особистим прикладом». Пам’ятаю, коли був в АТО/ООС та й взагалі, під час виконання любих службово-бойових завдань, я намагаюсь постійно підтримувати свій особовий склад. Навіть коли проходять заняття з фізичної підготовки, або з тактики, я показую своїм прикладом, як потрібно робити, а потім вимагаю від підлеглих. Вважаю, що так і проявляється авторитет. Мені до сих пір телефонують підлеглі, які звільнились і дякують за службу та чоловічі поради, що допомагають їм в цивільному житті.

Ви кажете, що були в АТО/ООС, як часто, і де?

– Давайте, я не буду відкривати усі таємниці (посміхається Андрій). Щоб не збрехати, понад 10 разів. Це: Лисичанськ, Мар’їнка, Донецьк, і багато інших міст, де велись бойові дії. Хочу сказати, що з 2014 року, бойова підготовка військовослужбовців кардинально змінилася. Та навіть не тільки підготовка, а й забезпечення, починаючи від харчування, закінчуючи озброєнням та технікою. Але це і так всі бачать.

Калинівський полк, це третя військова частина в якій ви служите. Чому так, і чим ці підрозділи між собою відрізняються?

– Ну, напевно багато хто знає, що якщо хочеш рости по кар’єрній сходинці, потрібно наполегливо працювати та прагнути розвиватися, так і тут. Я знав, що військова частина 3027, яка дислокується в місті Києві, це не єдина частина в якій я буду проходити службу, тому був готовий працювати над собою. Знаю, що буде зараз питання: «А як до цього віднеслась дружина?», скажу одразу, вона теж військова, тільки в іншій структурі, і дружина знала, що так буде, і за її підтримку я дуже вдячний. Що стосується різниці між військовими частини. Якщо ви знаєте, то кожна частина має свою специфіку завдань та функції, але скажу одне, я дуже пишаюсь тим, що потрапив саме до Калинівського полку на посаду командира батальйону, адже такий дружній та сильний колектив, я давно не бачив. Приємно тут працювати та служити.

Ну що ж, давайте поговоримо про Ваше хобі. Ми знаємо, що ви займаєтесь моделюванням вантажних автомобілів. Як Вам вдається поєднувати службу з таким цікавим захопленням, і чому саме моделювання?

– Я думаю, що кожна людина повинна займатись чимось у вільний час, адже таким чином вона розвивається, в неї відкриваються таланти і взагалі вона буде цікава, як особистість. Що стосується мого хобі, то це ще змалечку. Пам’ятаю, як в дитинстві не було такого вибору іграшок, а саме автомобілів, і це мене спонукало робити щось самому. Я жив багато часу в селі, і постійно вибігав на трасу, аби побачити різні вантажівки, і відтоді вони мені подобаються. Це не означає, що я хотів бути далекобійником (посміхається Андрій), просто моделювання вантажівок дуже цікава та тонка робота, яка потребує уважності.

Першу свою модель я зробив повністю з картону ще у 2014 році – це червоний «MAN». Думаю, таким чином я знімав стрес після бойових дій. Робив цю вантажівку дуже довго. Багато чого не виходило, адже вона була першою. Ви навіть не уявляєте, як важко кожну деталь обробити, пофарбувати, приклеїти, і щоб нічого не пошкодити, бо потім конструкція не складеться, і вся робота піде насмарку. Але цим самим я відволікався від важких буднів та на деякий час забував про війну. Чесно кажучи, близько 5 років не міг наважитись розпочати моделювання. Зараз, частіше всього я роблю вантажівки вдома (на Хмельниччині) разом зі своїми двома синами, це дозволяє і відпочити від служби, і поспілкуватися з малечою. За весь час, я зробив понад 15 моделей різних вантажівок, це як з картону, так і з пластику.

І останнє, що Ви побажаєте нашим читачам?

– Я б хотів побажати, у першу чергу, щоб кожний мав своє хобі не просто, як захоплення, а як роботу. Адже, від роботи отримувати задоволення, це щастя. Хоча, в мене є, і хобі, і улюблена справа.

Досьє: Андрій Мартинюк родом з Житомирщини. В 2005 році закінчив Хмельницьку Національну академію Державної прикордонної служби, факультет Внутрішніх військ, і по розподілу потрапив до військової частини 3027 (тоді ще Внутрішні війська). У цій частині проходив службу на керівних посадах, починаючи від командира взводу та закінчуючи заступником командира батальйону. Але Андрій хотів вчитися та розвиватися, і тому у 2013 році закінчив військову магістратуру в Національній академії Нацгвардії. І знову розподіл, але цього разу вже до Хмельниччини, заступником командира у 13-й окремий батальйон Національної гвардії України – військова частина 3053. З 2019 року і до теперішнього часу підполковник А.Мартинюк проходить службу в Калинівському полку Національної гвардії України на посаді командира 2-го батальйону оперативного призначення.

Вінницькі Вісті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Next Post

«Боротися з бідою краще разом!» — Володимир Прідолоба, координатор спецфонду «СтопВірус» у Тиврівському районі

Чт Кві 16 , 2020
Сьогодні, 16 квітня, медики Гніванської міської лікарні отримали від спецфонду «СтопВірус» засоби захисту для роботи в умовах епідемії COVID-19. Дві тисячі захисних масок, 50 респіраторів, 10 захисних костюмів і 10 захисних щитків, а також п’ять літрів концентрату для дезінфекції приміщень та оприскувачі передав лікарні Володимир Прідолоба, координатор спецфонду «СтопВірус» у Тиврівському районі, […]

Важлива інформація